Хвилиною мовчання вшанували парламентарії, зібравшись ранком 10 листопада в сесійному залі, пам’ять передчасно померлого народного депутата України Кузнєцова Олександра Борисовича.
Відповідно до порядку денного відбулись оголошення й затвердження депутатських запитів. Серед них — за підписом 138 депутатів — звернення до Генерального прокурора щодо законності арешту редактора газети "Правда Украины" Олександра Горобця.
На доповідь заступника Голови Верховної Ради Віктора Медведчука сесія розглянула питання стосовно затвердження Указу Президента України "Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатській області". Прийнято відповідну постанову. В ній, зокрема, сказано: "Затвердити Указ Президента України від 7 листопада 1998 року "Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області", яким територію Закарпатської області оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації". Контроль за виконанням постанови запропоновано покласти на парламентську комісію на чолі з В.В.Медведчуком.
Далі, згідно з попередньо затвердженим порядком денним, відбувся День Уряду. З інформацією від Кабінету міністрів про структуру і динаміку державного боргу України виступив і відповів на запитання міністр фінансів Ігор Мітюков, від Рахункової палати — її голова Валентин Симоненко. Висновки парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності доповів його голова Валерій Альошин. В ході ділової дискусії промовці висловили серйозні критичні зауваження на адресу Уряду. Вони зводяться до тривожного узагальнення: постійний значний дефіцит Державного бюджету та швидкі темпи нарощування боргу свідчать, що Україна живе не власними коштами, а позиками. Іншими словами — витрачає більше, ніж заробляє. За повідомленням Рахункової палати, наприклад, тільки надходження від запозичень шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики за період 1995-1998 років (станом на 1 жовтня) на загальну суму 26,3 мільярда гривень до держбюджету надійшло 19,8 мільярда. Видатки ж на їх погашення та виплату доходу за той же час становили 14,6 мільярда, залишок заборгованості 13,3 мільярда гривень. За даними Міністерства фінансів, в цілому державний борг з окремих показників наближається до критичної позначки, а необхідні розміри обслуговування і погашення внутрішнього боргу вже давно вийшли за межі економічної безпеки держави. Як підкреслив Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко, уряд має займатись не шуканням позичок, а власним виробництвом.
З трьох проектів постанови було прийнято варіант, який запропонували народні депутати Іван Варбанець, Павло Кузнєцов, Вячеслав Сокерчак, Олександр Черенков. В цьому документі діяльність Уряду стосовно зростання державного боргу кваліфікується як така, що створює небезпеку економічній незалежності України. Генеральному прокуророві пропонується перевірити обставини порушення законодавства щодо обслуговування боргу і притягти винних до відповідальності. Уряд зобов’язано в двотижневий термін внести на розгляд парламенту проект Закону про державний борг України, концепція якого об’єднувала б регулювання зовнішніх та внутрішніх запозичень і порядок надання в цьому державних гарантій.
Інформацію з другого питання Дня Уряду — про хід підготовки підприємств і організацій житлово-комунальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 1998-1999 років зробив перший віце-прем’єр міністр Анатолій Голубченко. Під час діалогу "запитання-відповідь" та обговорення народні депутати грунтовно проаналізували стан справ. Ділові пропозиції висловили, зокрема, Іван Ткаленко — від парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту і зв’язку, Олег Панасовський та Іван Діяк — від Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Головною передумовою ліквідації недоліків у цій сфері, підкреслювали промовці, є подолання кризи неплатежів у цілому і в тепло-енергетичному господарстві — насамперед. Запропонований проект постанови з цього питання не набрав необхідної кількості голосів. Інформацію Уряду взято до відома.
Голова Лічильної комісії Валерій Мішура доповів результати проведеного ранком таємного голосування по виборах трьох членів Вищої ради юстиції. Жоден з десяти кандидатів не здобув регламентного числа голосів. До розгляду питання Верховній Раді доведеться повернутись у подальший час.
Наступні пленарні засідання відбудуться 17 листопада.
