У п'ятницю - 7 липня Верховна Рада продовжувала працювати в пленарному режимi.

Склали присягу обранi народними депутатами України на довиборах 25 червня Тiгiпко Сергiй Леонiдович (виборчий округ
№ 36 - Днiпропетровська область) та Бiловол Олександр Миколайович (виборчий округ № 99 - Кiровоградська область). Тепер парламент вперше має повний конституцiйний склад -
450 народних депутатiв.

За скороченою процедурою було розглянуто законопроект змiн до Кримiнально-процесуального кодексу, запропонований народним депутатом Олександром Жиром. Дискусiю довелось призупинити, оскiльки деякi депутати полишили свої мiсця i бiля трибуни знову виник конфлiкт мiж представниками бiльшостi i меншостi. Як тiльки пристрастi трохи вгамувались, було продовжено законотворчу роботу.

Вiд авторської групи представила парламентський законопроект змiн до чинного закону "Про податок на додану вартiсть" народний депутат Катерина Ващук. Ним пропонується до 1 сiчня 2004 року за певних умов залишати в розпорядженнi сiльськогосподарських товаровиробникiв суми нарахованого податку на додану вартiсть i використовувати їх на придбання матерiально-технiчних ресурсiв виробничого призначення. Проект внесено у зв'язку зi скасуванням дiї Указу Президента "Про пiдтримку сiльськогосподарських товаровиробникiв", яким для них було встановлено спецiальний режим оподаткування. Однак, як зазначив голова Комiтету з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi Валерiй Альошин, ефективнiсть нового пiльгового режиму оподаткування, що пропонувався в поданому законопроектi, не обiцяє бути бiльшою. Про це свiдчить аналiз даних податкової звiтностi за минулий рiк та сiчень-квiтень нинiшнього року. За час дiї пiльгового режиму на спецрахунки надiйшло лише 11 вiдсоткiв задекларованих коштiв, а в окремих областях - менше п'яти. Високий рiвень бартерних вiдносин та криза неплатежiв зводять нанiвець намiри держави забезпечити сiльськогосподарському сектору механiзм самостiйного фiнансування. Тому законопроект, що грунтується по сутi на механiзмi скасованого президентського указу, не було пiдтримано Комiтетом з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi. Сесiя запропонувала доопрацювати документ.

Пiсля розгляду цього питання в залi знову сталося збурення. Вiдновилась дискусiя з процедури. Представники фракцiї КПУ вимагали розслiдувати дотримання регламентних норм пiд час голосування напередоднi проектiв Земельного кодексу. Напругу зняло запевнення Голови Верховної Ради Iвана Плюща про те, що таке доручення вже дано Комiтетовi з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення дiяльностi народних депутатiв.

По доповiдi народного депутата Юрiя Кармазiна (вiд парламентської авторської групи) розглядався проект Закону про загальну структуру i чисельнiсть Мiнiстерства внутрiшнiх справ України. В ньому пропонується iстотне скорочення чисельностi МВС, звiльнення вiд невластивих йому функцiй, визначення прийнятнiшої за iснуючих умов структури. Висновки парламентських фахiвцiв доповiв голова Комiтету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi Іван Бiлас. Бiльшої виваженостi, як вiн сказав, потребує сама концептуальна основа охарактеризованого законопроекту. Так само, як i варiанту, запропонованого вiд комiтету (його також проаналiзував спiвдоповiдач). Реформування МВС має диктуватись соцiально-економiчними реалiями країни, доцiльними критерiями зарубiжного досвiду. Чисельнiсть мiлiцiї бiльш як у 400 тисяч осiб була виправданою в перiод загострення кримiногенної ситуацiї. Однак за умов поступового полiпшення правопорядку вона, звичайно, потребує кореляцiї. Але за основу слiд брати не механiчне скорочення, а рацiональну перебудову, спрямовану на пiдвищення якiсного рiвня роботи внутрiшнiх сил. Пропонувалось пiдготувати з двох варiантiв законопроекту один - узгоджений i внести його повторно на перше читання.

Повторно в першому читаннi сесiя розглянула законопроект змiн до чинного закону "Про основи мiстобудування" (пояснення давав перший заступник голови Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку Валерiй Череп). Потреба в змiнах, як зазначалось, зумовлена тим, що набрав чинностi нещодавно прийнятий закон "Про планування i забудову територiї", а також зауваженнями й пропозицiями, якi було висловлено пiд час першого читання проекту в сесiйнiй залi. У доопрацьованiй редакцiї конкретизовано порядок здiйснення архiтектурно-будiвельного контролю, упорядковано вихiднi данi щодо проектування, чiткiше визначено суб'єкти та об'єкти в сферi мiстобудування. Уточнень зазнали, зокрема, статтi 17, 19, 22, 28. В цiлому вони спрощують процедуру здiйснення архiтектурно-будiвельних рiшень.

По доповiдi першого заступника мiнiстра працi та соцiальної полiтики Петра Овчаренка сесiя розглянула проект Закону про встановлення прожиткового мiнiмуму на 2000 рiк. Як пiдкреслювалось, вiн має визначатися, виходячи з реальної середньої зарплати, що нинi становить в середньому 270 гривень на мiсяць. Прораховано його динамiку i на найближче майбутнє. Очiкується, що вже 2004 року середня зарплата становитиме 427, а прожитковий рiвень - 435 гривень. Тобто розрив зменшуватиметься. Але нинiшнього року, коли вже затверджено держбюджет без врахування показникiв прожиткового рiвня, немає, з точки зору Уряду, реальних можливостей для його пiдвищення. Комiтет Верховної Ради з питань соцiальної полiтики та працi, висновки якого доповiв заступник голови Комiтету Михайло Степанов, не подiляє такої позицiї. Вiн запропонував доопрацювати законопроект i наступного пленарного тижня прийняти його.

З питання щодо Постанови про заборону вiдключення енерговодопостачання боржникам - бюджетним закладам освiти та медицини доповiдь зробив народний депутат Станiслав Сафронов, спiвдоповiдь - перший заступник голови Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку Валерiй Череп. У дискусiї вiдзначалась гострота i важливiсть проблеми. Тому пропонувалось врегулювати її навiть не постановою Верховної Ради, а спецiальним законом України.

Сесiя продовжить роботу в пленарному режимi 11 липня (вiвторок).