У ВІВТОРОК - 2 ЖОВТНЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Згідно з регламентом зранку впродовж 45 хвилин оголошувалися депутатські запити, заяви та повідомлення, вносилися пропозиції. Порушувалися такі питання, як стан реформування Збройних Сил України, підготовка до наступних парламентських виборів, повернення боргів із зарплатні та соціальних виплат, удосконалення проекту бюджету на наступний рік тощо.

Законотворчу роботу народні депутати розпочали з повторного розгляду поданого урядом проекту Житлового кодексу України. Попередній - четвертий варіант документа Верховна Рада проаналізувала ще в грудні 1999 року і доручила профільному парламентському комітетові доопрацювати його і внести на повторне перше читання. У березні минулого року Президент України визначив цей документ як невідкладний.

У доповіді голови Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Валерія ЧЕРЕПА та співдоповіді члена парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Івана САЛІЯ було охарактеризовано статті і положення проекту, які зазнали істотного доопрацювання. Враховано понад 350 пропозицій та зауважень. Є підстави вважати, зазначали доповідач і співдоповідач, що оновлена редакція повніше відповідає вимогам регулювання житлових правовідносин.

Водночас у виступах депутати наголошували, що кодекс ще далекий від досконалості. Йшлося про недостатню його узгодженість з іншими законодавчими актами, конституційними вимогами. Це стосується, зокрема, статей, що визначають статус будівництва соціального житла, санкції до громадян, які самовільно займають його.

Потребують уточнення норми щодо найму - оренди, надання пільгових кредитів для купівлі або зведення житла; щодо функціонування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо.

Висловлювалися пропозиції прийняти проект кодексу в першому читанні, створити спеціальну комісію у складі парламентаріїв і урядовців, яка грунтовно підготувала б його до розгляду в другому читанні.

Повторно в першому читанні розглядався і проект Закону про врегулювання відносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами, що виникли з 1994 року по 2000 рік. Від авторської групи законопроект представив заступник голови парламентського Комітету з питань бюджету Євген ЖОВТЯК. Він ознайомив депутатів із запропонованим в законопроекті механізмом списання і реструктуризації боргів, що виникли за вказаний термін за взаємними розрахунками та короткотерміновими позичками. Без докладного обговорення було запропоновано внести проект на голосування в день прийняття рішень.

Спрощення процедури проходження автотранспортом пунктів пропуску через державний кордон - мета проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. По доповіді заступника голови Державної податкової адміністрації Олексія ШИТРІ та співдоповіді члена парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віктора ГОРБАЧОВА відбулася дискусія, в результаті якої в основному здобули підтримку пропоновані зміни до чинних законів "Про систему оподаткування", "Про місцеве самоврядування в Україні", до Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори". Законопроектом пропонується включити до перелічених документів положення щодо збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, який прямує за кордон.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" розглядався урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів. Пропозиції голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олега МОЗГОВОГО і голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Валерія АЛЬОШИНА щодо підтримки проекту в першому читанні не викликали істотних заперечень, під час обговорення законопроекту, хоча деякі його положення пропонувалося вдосконалити.

Подібні рекомендації народні депутати висловлювали і до норми законопроектів про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо оподаткування доходів індивідуальних інвесторів), до деяких законів України щодо підвищення ролі фондового ринку, до законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" і "Про цінні папери та фондову біржу". Вони також розглядалися по доповіді Олега МОЗГОВОГО та співдоповіді Валерія АЛЬОШИНА. Пропонованими поправками чіткіше врегульовуються відносини, які виникають у сфері інвестування щодо створення та діяльності суб'єктів спільного інвестування, забезпечення гарантій прав власності на цінні папери та захист прав учасників фондового ринку.

Йдеться, зокрема, про уникнення подвійного оподаткування дивідендів від операцій з цінними паперами, прозорість таких операцій.

З прийняттям у грудні 2000 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності" постала потреба узгодження з ним Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Це й було предметом обговорення доповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань науки і освіти Лева ГЛУХІВСЬКОГО. Пропоновані зміни передбачають удосконалення порядку сплати мита за видачу охоронних документів - патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки і свідоцтва на знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення товарів за їх проходженням. Розміри ставок мита пропонується встановити на рівні зборів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 року за № 701.

Розмова з питань митного законодавства тривала під час розгляду двох законопроектів про доповнення до Закону України "Про Єдиний митний тариф". Як випливало з доповідей розробників, від яких мали слово народні депутати Вячеслав СОКЕРЧАК та Віктор КОРОЛЬ, суть обох проектів полягає в тому, щоб виключити із переліку продукції, звільненої від сплати ввізного мита, фарби та лаки, в тому числі емалі та політури, з метою підтримати вітчизняне виробництво в цій галузі. Проекти визнано аналогічними. Якому з них буде віддано перевагу, покаже голосування.

На вечірньому засіданні Верховна Рада повернулася до питання щодо кризи банку "Україна". У доповіді від авторської групи народний депутат Наталія ВІТРЕНКО нагадала, що розглянутий у липні цього року законопроект із зазначеної проблеми застарів і тепер оновлений склад розробників подав нову редакцію проекту Закону про подолання кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна". Законопроектом пропонується механізм розрахунку з вкладниками за рахунок "гарячих" коштів, які вивільняються в результаті повернення кредитів банку вже до кінця поточного року. Національному банку рекомендовано здійснити реструктуризацію заборгованості цієї фінансової установи за стабілізаційним кредитом у сумі 323,8 мільйона гривень та виплатити 50 мільйонів гривень вкладникам банку з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В цілому, підтримуючи проект, деякі промовці, однак, висловлювали сумнів в ефективності закону, якщо процедуру ліквідації банку "Україна", згідно з відкликанням його ліцензії в липні, вже розпочато відповідно до чинного закону "Про банки і банківську діяльність". Такі сумніви узгоджувалися з рішенням парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Він, як констатував голова комітету Валерій АЛЬОШИН, не підтримує законопроект. У рамках обговорення документа відбулася розмова про нестабільність банківської системи, використання нею коштів вкладників не за призначенням, їх розкрадання. Підкреслювалася необхідність створення Бюджетного банку, який діяв би за державними гарантіями. В цьому переконує ситуація з Градобанком, Укрсоцбанком, Ощадним банком України.
Рішення щодо законопроекту прийматиметься в день голосування.

За скороченою процедурою було розглянуто проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо приведення його у відповідність з недавно прийнятими змінами до Арбітражного та Цивільного процесуального кодексів, інших законодавчих актів у судово-правовій сфері.

Було проаналізовано й рекомендовано прийняти в першому читанні проект Закону про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (доповідав голова підкомітету парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Анатолій ХМЕЛЬОВИЙ). Законопроектом визначаються умови укладення договорів страхування цивільної відповідальності, порядок страхового відшкодування, вимоги до страховиків, а також правові засади діяльності Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Цього дня засідання вели Перший заступник Голови Верховної Ради України Віктор МЕДВЕДЧУК та заступник Голови Верховної Ради Степан ГАВРИШ.

РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО 3 ЖОВТНЯ, В СЕРЕДУ.