У СЕРЕДУ, 14 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. СПЕРШУ, ЗГІДНО З РЕГЛАМЕНТОМ, ВІДБУЛОСЯ ОГОЛОШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ, ЗАЯВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ, ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ. ЙШЛОСЯ, ЗОКРЕМА, ПРО НЕОБХІДНІСТЬ: ПРИТЯГНУТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСІБ, ВИННИХ У РОЗКРАДАННІ КОШТІВ АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ "УКРАЇНА"; ЗБІЛЬШИТИ НАСТУПНОГО РОКУ БЮДЖЕТНІ ВИДАТКИ НА УТРИМАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ, ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, А ТАКОЖ ЦЕНТРВИБОРЧКОМУ; ПІДВИЩИТИ ОПЛАТУ ПРАЦІ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я; УПОРЯДКУВАТИ ЦІНИ І ТАРИФИ НА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ ТОЩО.

Далі проходив розгляд законопроектів за процедурою першого читання.

По доповіді заступника державного секретаря Міністерства закордонних справ України з питань європейської інтеграції Володимира ЄЛЬЧЕНКА та співдоповіді першого заступника голови парламентського Комітету з питань національно безпеки і оборони Адама ЧІКАЛА було проаналізовано й рекомендовано до прийняття проект Закону щодо рішення Президента України про допуск на територію України підрозділів миротворчих контингентів збройних сил Російської Федерації для їх транзитного переміщення залізничним транспортом. Законопроектом пропонується схвалити рішення глави держави щодо провезення територією України частини особового складу миротворчого контингенту Росії в Боснії і Герцеговині, у Югославії (Косово) у зв'язку з реформуванням цього контингенту. Йдеться про пропуск залізничних ешелонів від станції Чоп до східних кордонів України з Росією.

Далі розглядалися дві редакції (урядова і депутатська) законопроекту про запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом. З доповідей державного секретаря Міністерства юстиції Олександра ЛАВРИНОВИЧА та голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Юрія КАРМАЗІНА випливало, що обидва варіанти по суті своїй прийнятні. А сам факт їх внесення на розгляд - важливий і відповідальний. Адже в чинному вітчизняному законодавстві не існує законів, які регулювали б питання боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Натомість діють укази Президента України, розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України, постанови Верховної Ради України щодо боротьби з відмиванням грошей. Водночас, Кримінальним кодексом України (стаття 209) визначається відповідальність за легалізацію коштів і майна, здобутих злочинним шляхом. У 1997 році наша держава приєдналася до Конвенції "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом", якою встановлюється порядок міжнародного співробітництва в цій галузі. Однак власного базового закону з такої важливої проблеми Україна досі, на жаль, не має.

Учасники обговорення проаналізували обидва варіанти законопроекту. Наприклад, у проекті депутатської авторської групи містяться пропозиції стосовно заснування Національного агентства фінансової безпеки, яке не будучи правоохоронним органом, покликане контролювати рух злочинно набутих коштів. Агентство, на думку авторів, на кшталт зарубіжних фінансових розвідок, застерігало б від незаконного вивезення капіталу за кордон, сприяло б детінізації фінансової сфери, економіки в цілому.

Переважна більшість промовців схилялася до підтримки в першому читанні депутатського законопроекту та доопрацювання його, врахувавши позитиви урядової редакції. Тобто йшлося про підготовку єдиного узгодженого варіанту проекту.

Наступним розглядався поданий Першим заступником Голови Верховної Ради України Віктором МЕДВЕДЧУКОМ проект Закону про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами (доповідав голова парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Юрій КАРМАЗІН). Як зазначалося, метою законодавчого акту є визначення відповідності сум доходів суб'єкта декларування витратам на придбання майна та отримання послуг. Формою такого контролю пропонується подання додаткової декларації. Здійснення контролю покладається на органи державної податкової служби, що мають отримувати інформацію від держорганів та підприємств, установ і організацій, які вчиняють дії, пов'язані з придбанням суб'єктами декларування майна, наданням їм послуг і виконанням робіт". До осіб, які уповноважені на виконання функцій держави, проект зараховує державних службовців та вищих посадових осіб України, зокрема, Президента України, Голову Верховної Ради , Прем'єр-міністра, голову Конституційного суду, голову Верховного суду, голову Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора, народних депутатів України, голову НБУ, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, СБУ, ЦВК, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Учасники обговорення законопроекту відзначали його актуальність для держави. З врахуванням висловлених під час дискусії побажань і пропозицій проект рекомендувалося прийняти.

Засідання вели Перший заступник Голови Верховної Ради України Віктор МЕДВЕДЧУК і заступник Голови Верховної Ради Степан ГАВРИШ.

ПО ЗАВЕРШЕННІ РАНКОВОГО ЗАСІДАННЯ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРАЦЮВАЛИ В КОМІТЕТАХ, ФРАКЦІЯХ І ГРУПАХ.

РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖИТЬ 15 ЛИСТОПАДА, В ЧЕТВЕР. У ЦЕЙ ДЕНЬ, ЯК ВИЗНАЧЕНО РЕГЛАМЕНТОМ, ПРИЙМАТИМУТЬСЯ РІШЕННЯ З РАНІШЕ РОЗГЛЯНУТИХ ПИТАНЬ.