У ВІВТОРОК, 16 ЖОВТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. РАНКОВЕ ЗАСІДАННЯ РОЗПОЧАЛОСЯ З ОГОЛОШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ, ЗАЯВ І ПОВІДОМЛЕНЬ. УПОВНОВАЖЕНІ ФРАКЦІЙ І ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП ВИСЛОВЛЮВАЛИ СВОЄ БАЧЕННЯ ПОДІЙ МІЖНАРОДНОГО І ВНУТРІШНЬОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ, ВНОСИЛИ ПРОПОЗИЦІЇ З ПОРУШЕНИХ ПИТАНЬ.

Вони, зокрема, стосувалися антитерористичної акції США в Афганістані, аварії літака ТУ-154 російської авіакомпанії "Сибір", перебігу економічної реформи в агропромисловому комплексі, дотримання чинного законодавства в фінансово-банківській системі. Промовці торкнулися також проблем поліпшення парламентської роботи, ситуації з розглядом і затвердженням бюджету-2002, Закону про вибори народних депутатів України тощо.

Голова Верховної Ради України Іван ПЛЮЩ, який вів засідання, підбив підсумки розгляду цього питання. Щодо ситуації навколо аварії літака ТУ-154 він вніс пропозицію підготувати депутатський запит до секретаря Національної ради безпеки і оборони Євгена МАРЧУКА з проханням надати Верховній Раді інформацію з цього питання. З інших пропозицій і зауважень, викладених у депутатських запитах і виступах, було дано доручення відповідним комітетам.

Народні депутати прийняли Постанову про порядок розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік у першому читанні. Згідно з нею розгляд намічено на ранкове й вечірнє засідання в середу - 17 жовтня.

Далі розглядалися законопроекти за процедурою першого читання.

По доповіді державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Петра ОВЧАРЕНКА і співдоповіді голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Івана ТКАЛЕНКА аналізувався проект Закону про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки. Зазначалося, що законопроект визначає в цілому прийнятний механізм сприяння зайнятості. Наведено прогнозні параметри ринку праці, засоби створення додаткових гарантій щодо працевлаштування та мотивації праці. У спеціальних додатках наводяться щорічні очікувані показники з реалізації програми.

Наголошувалося на тому, що затвердження Програми Верховною Радою дасть змогу здійснювати її в рамках закону. Адже досі подібні програми схвалювалися лише Кабінетом Міністрів, що не відповідає конституційним вимогам.

Промовці внесли чимало пропозицій, спрямованих на доопрацювання законопроекту, водночас погоджуючись з думкою доповідача і співдоповідача про необхідність прийняти документ у першому читанні.

Повторно розглядався проект Закону про внесення змін до Закону України "Про оплату праці", ухваленого в березні 1995 року. У вересні 1998 року народні депутати України Наталія ВІТРЕНКО та Петро РОМАНЧУК вже вносили законопроект щодо змін до чинного Закону. Але за підсумками розгляду в грудні 1998 року проект не було прийнято. Верховна Рада повернулася до його розгляду лише нинішнього дня. В законопроекті визначається структура заробітної плати, джерела коштів на неї, тарифна система, державне та договірне регулювання оплати праці, захист прав людини у цій сфері. Фактично внесеним проектом пропонується нова редакція чинного закону "Про оплату праці".

Учасники обговорення документа звертали увагу, насамперед, на нераціональність співвідношення мінімальної та середньої зарплатні. Промовці піддали сумніву доцільність запропонованих обмежень максимального розміру зарплатні, оскільки він залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника. В основу системи пропонувалося покласти принцип погодинної оплати. Ці та інші прорахунки, певно, і дали підставу парламентському Комітетові з питань соціальної політики та праці, від якого співдоповідав голова підкомітету Ярослав СУХИЙ, пропонувати Верховній Раді зняти поданий проект з розгляду.

Однак Іван ПЛЮЩ, підбиваючи підсумки обговорення, привернув увагу до гостроти проблеми і запропонував зобов'язати відповідний парламентський комітет доопрацювати проект.

Наталія ВІТРЕНКО (від авторської групи) представила також законопроект змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Поданими змінами передбачається підвищення розміру пенсії за віком згідно зі збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету. Пропонується також проводити виплату пенсій без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера (незалежно від прописки) та підвищувати пенсії відповідно до індексу цін на товари споживчого кошика. Учасники обговорення проекту в основному підтримали його, водночас висловивши низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення документа. Зокрема, щодо механізму виплати пенсій та їх індексації.

На вечірньому засіданні продовжився розгляд законопроектів за процедурою першого читання.
Свій проект змін і доповнень до Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" охарактеризувала народний депутат України Ніна ПОКОТИЛО. В ньому передбачається дати нове визначення понять меценатства та спонсорства, зменшити розмір плати за державну реєстрацію благодійної організації з десяти до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Рішення парламентського Комітету з питань культури і духовності, яке оприлюднив у своїй співдоповіді перший заступник голови комітету Віталій ЖУРАВСЬКИЙ, було однозначним: взяти проект за основу. Цю пропозицію підтримала й більшість учасників обговорення.

Зазначалося, однак, що законопроект необхідно привести у відповідність з деякими чинними законами, зокрема податковими.

По доповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством та інвестицій Сергія МОСКВІНА народні депутати проаналізували законопроект змін до Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів України". Пропонується замість певної кількості юридичних осіб з правом здійснювати депозитарну діяльність на фондовому ринку України створити центральний депозитарій (ц.д). Спільно з Національним банком України він буде "верхнім рівнем" Національної депозитарної системи України і здійснюватиме ліцензування діяльності з розрахунків за угодами щодо операцій з цінними паперами. ЦД засновується у вигляді акціонерного товариства. Частка одного учасника в його статутному фонді не повинна перевищувати десяти відсотків, а державна частка - складати не менш як 25 відсотків плюс одна акція. З врахуванням пропозицій і зауважень, висловлених під час обговорення, проект рекомендувалося прийняти в першому читанні.

За скороченою процедурою було розглянуто законопроекти щодо внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення громадян. Від авторських груп доповідали народні депутати Олексій ШЕХОВЦОВ і Володимир ЯЦЕНКО. Співдоповідав заступник голови парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Юрій СОЛОМАТІН.

Першим проектом передбачається в рамках чинного закону визначити норми загальної житлової площі, в межах якої встановлюються пільги за житло й комунальні послуги для учасників бойових дій, інвалідів війни та учасників війни. Розмір зазначених меж - 21 м2 загальної площі на кожну особу, яка має право на зниження плати і прописана в помешканні, а також 10,5 м2 додатково на всіх прописаних.

Другим законопроектом намічаються зміни, зокрема, до закону України "Про державну службу". Серед інших запропоновано такі норми:

- пенсія держслужбовцям має призначатися на загальних підставах. Це означатиме, зокрема, що пенсія за віком (закон "Про пенсійне забезпечення", ст.19) призначатиметься у розмірі 55% заробітку (чинний закон "Про державну службу", ст.37) визначає, що державному службовцю призначається пенсія в розмірі 80% суми його посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим законом, без обмеження граничного розміру пенсії);

- державним службовцям у разі виходу на пенсію, при наявності стажу не менше 10 років, виплачувати грошову допомогу в розмірі 3 місячних посадових окладів (чинний закон визначає, що у цьому випадку службовцю виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів);

- у разі виходу на пенсію державні службовці, при наявності стажу служби не менше 10 років, користуються умовами щодо комунально-побутового обслуговування, передбаченими цим законом.

Водночас проект виключає із закону положення, за яким пенсія за кожний повний рік роботи на державній службі понад 10 років збільшується на 1% заробітку, але не має складати більше 90% посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пропонується, щоб статус державного службовця поширювався також на керівників, інженерно-технічних працівників та адміністративно-управлінський персонал державних підприємств і організацій, лікарів, викладачів, вчителів та вихователів державних навчальних закладів.

Урядову концепцію в цьому питанні окреслила заступник державного секретаря Міністерства праці та соціальної політики Олена ГАРЯЧА.

Учасники обговорення неоднозначно поставилися до зазначених проектів. Лунали пропозиції щодо повернення проектів на доопрацювання, а також щодо прийняття в першому читанні. Рішення прийматиметься в день голосування.

ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПРОДОВЖАТЬСЯ 17 ЖОВТНЯ, В СЕРЕДУ.