ВОСЬМА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
ТРЕТЬОГО СКЛИКАННЯ
НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ

У СЕРЕДУ, 19 ГРУДНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI. РОЗГЛЯНУВШИ ДЕПУТАТСЬКI ЗАПИТИ ТА ПРОВIВШИ РАНКОВУ ВСТУПНУ ДИСКУСIЮ, ПАРЛАМЕНТАРIЇ РОЗПОЧАЛИ РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТIВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННI ВIДПОВIДНО ДО УЗГОДЖЕНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО.

Доопрацьований проект Закону про судовий устрiй представив голова парламентського Комiтету з питань правової полiтики Олександр ЗАДОРОЖНIЙ. У його доповiдi було проаналiзовано тривалий i нелегкий шлях до нинiшнього "компромiсного i вже прийнятного", як вiн вважає, варiанту законопроекту (всього було близько 20 проектів Закону про судоустрій). У поданiй редакцiї пропонується запровадити в Українi нову систему судiв, змiнити порядок обрання суддiв та їх призначення на адмiнiстративнi посади в судах, визначити структуру i повноваження Державної судової адмiнiстрацiї.

В основному пiдтримуючи визначальнi положення документа, окремі народнi депутати, якi взяли участь у його обговореннi, висловилися проти запропонованого механiзму формування судових установ. Згiдно з законопроектом голови всiх ланок судiв та їх заступники, за винятком Верховного Суду України, призначаються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спецiалiзованих судiв - голови вiдповiдного вищого спецiалiзованого суду) та на пiдставi рекомендацiй Ради суддiв України. Голова Державної судової адмiнiстрацiї України призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-мiнiстра України, погодженим з Радою суддiв України. Запропонований пiдхiд, як говорилося у виступах, не випливає iз Конституцiї України i суперечить ст.6 Основного Закону, вiдповiдно до якої судова влада є окремою гiлкою влади. Крiм того, на думку промовців, пропонований механiзм iстотно вiдрiзняється вiд порядку призначення суддiв на адмiнiстративнi посади в судах, визначеного в результатi проведення так званої малої судової реформи. Пiдкреслювалося, що змiни стосовно порядку призначення суддiв на адмiнiстративнi посади в судах, намiченi проектом, не сприятимуть стабiльностi судової системи, незалежностi суду.

Викликала дискусію також пропонована законопроектом система судiв загальної юрисдикцiї, до якої, зокрема, поряд з вищими спецiалiзованими судами i Верховним Судом України включено Апеляцiйний суд України i Касацiйний суд України як окремi суди. Проект, як вважають його опоненти, чiтко не визначає мiсце згаданих Апеляцiйного та Касацiйного судiв в судовiй системi, не зовсiм зрозумiлим є спiввiдношення їх процесуальних повноважень з подібними повноваженнями Верховного Суду України. Наприклад, не дається однозначної вiдповiді на питання, чи може бути рiшення апеляцiйного суду безпосередньо оскаржене до Верховного Суду України, чи воно обов'язково має " пройти" через Касацiйний суд України.

Крiм того, у текстi закону водночас згадуються як "вищi спецiалiзованi суди", так i "вищi суди", а також "вищi судовi органи спецiалiзованих судiв", "iншi вищi суди, що утворюються Президентом України", "iншi суди, визначенi як спецiалiзованi суди". Тому, зауважили промовці, важко зрозумiти, про якi суди йдеться в тiй чи iншiй статтi.

Разом з тим, усвiдомлюючи важливiсть i невiдкладнiсть судової реформи, переважна бiльшiсть учасникiв дискусiї пiдтримала пропозицію прийняти проект в першому читаннi. Це, як зазначив Голова Верховної Ради України Iван ПЛЮЩ, який вiв засiдання, вiдкриє дорогу для старанного доопрацювання й пiдготовки документа до другого читання.

Народний депутат України Василь СIНЬКО представив внесений ним законопроект змiн до Закону України "Про електроенергетику". Рiч у тому, що стаття 24 чинного Закону зобов'язує енергопостачальникiв забезпечувати надiйне постачання електричної енергiї згiдно з умовами лiцензiй та договорiв, а стаття 26 ставить вимогу до споживачiв енергiї додержуватись договору про постачання енергiї, тобто вчасно оплачувати її. Однак, на сьогодні у споживачiв електроенергiї виникла значна заборгованiсть перед її постачальниками, якi "вибивають борги", вдаючись до вiдключення енергопостачання.

Це призводить до того, що водночас зi споживачами - боржники зазнають втрат i споживачi електроенергiї (пiдприємства, органiзацiї, населення), якi не допускають порушень (iснуюча централiзована мережа енергопостачання не дає змоги вiдокремити боржникiв). У зв'язку з цим в законопроектi пропонується за необгрунтованi вiдключення електроенергії встановити штраф для постачальникiв у розмiрi до однiєї тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходу громадян.
Іншу редакцію проекту Закону вніс народний депутат України Олексiй КУЧЕРЕНКО. Він доповів рiшення парламентського Комiтету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної полiтики та ядерної безпеки, а також підтримав доцільність підготовки до розгляду в другому читаннi узгодженого варiанту законопроекту.

Вiд парламентської авторської групи народний депутат України Iван ПОЛЮХОВИЧ i вiд уряду - мiнiстр економiки та з питань європейської iнтеграцiї України Олександр ШЛАПАК - дали пояснення стосовно двох редакцiй законопроекту змiн до Закону України "Про передачу об'єктiв прав державної та комунальної власностi". Йшлося про нову норму цього закону. Нею передбачається, що з державної до комунальної власностi мають безоплатно передаватися об'єкти соцiальної iнфраструктури виробничого пiдприємства "Чорнобильська АЕС", якi розташованi на територiї мiста Славутич (об'єкти торгiвлi, побутового обслуговування, фiнансово-кредитних установ), та iншi об'єкти (будiвлi, споруди, примiщення, у тому числi незавершеного будiвництва), що необхiднi для реалiзацiї iнвестицiйних проектiв у межах спецiальної економiчної зони "Славутич" з метою створення додаткових робочих мiсць.

Уповноважений вiд Кабiнету Мiнiстрiв погодився з рiшенням парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй (спiвдоповiдь Володимира МАТВЕЄВА) щодо пiдготовки узгодженої редакцiї проекту закну, взявши за основу варiант депутатської авторської групи.

Далі розглядалися проекти узагальненого (рамкового) Закону про управлiння об'єктами права державної власностi. Було представлено двi редакцiї - внесена групою народних депутатів та подана Урядом. Вiд авторських груп мали слово народний депутат України Валентина СЕМЕНЮК, а також мiнiстр економiки та з питань європейської iнтеграцiї України Олександр ШЛАПАК.

Обидвi редакцiї містять визначення "управлiння об'єктами державної власностi" як здiйснення Кабiнетом Мiнiстрiв та його уповноваженими органами повноважень щодо реалiзацiї прав держави (як власника об'єктiв), пов'язаних з використанням таких об'єктiв, розпорядженням ними у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспiльних потреб.

Беззастережно пiдтримуючи цю засадничу норму, учасники обговорення докладно аналiзували структуру органiв виконавчої влади, уповноважних здiйснювати управлiння державною власнiстю та вести її роздержавлення. Йшлося про необхiднiсть формування холдингових компанiй, уточнення функцiй Фонду державного майна, контролю за дiяльнiстю корпоративного сектору.

Заступник голови парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй Сергiй ЧУКМАСОВ оприлюднив рiшення Комiтету: прийняти за основу урядову редакцiю законопроекту, доповнивши її положеннями документа депутатської авторської групи, а також врахувавши висловленi пiд час дискусiї пропозицiї i зауваження.

За скороченою процедурою було проаналiзовано й рекомендовано взяти за основу для прийняття в першому читаннi (за умови подальшого доопрацювання) законопроект змiн до статтi 21 Закону України "Про приватизацiю державного майна", внесений Нацiональним банком України. Проектом пропонується, щоб покупцi - iноземнi iнвестори оплачували майно, придбане в перебiгу приватизацiї: 1) у вiльно конвертованiй валютi; 2) у нацiональнiй валютi за умови реiнвестицiй за рахунок коштiв, одержаних iноземцями у виглядi доходiв (дивiдендiв) вiд iнвестицiйної дiяльностi в Українi. Доповiдав перший заступник голови НБУ Анатолiй ШАПОВАЛОВ. Спiвдоповiдав Володимир МАТВЕЄВ.

Розглядом цього питання завершилося ранкове засiдання. Згiдно з Календарним планом роботи парламенту з 16-ї години цього дня народнi депутатi працювали в комiтетах і фракцiях.

ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ПРОДОВЖАТЬСЯ 20 ГРУДНЯ, У ЧЕТВЕР, В РЕЖИМІ ПРИЙНЯТТЯ РIШЕНЬ З РОЗГЛЯНУТИХ ПИТАНЬ.

* * *